ДОСВІД РОБОТИ


Портфоліо-презентація досвіду роботи вчителя початкових класів Скрипник Т.В

Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках  математики
Така дісталась вже нам робота,
Є в ній і радість, та є й турбота.
Є вічний пошук, безсонні ночі,
Та гріють душу дитячі очі.
                               Л.Українка
Життя – вічна наука. Сьогодні воно змінюється стрімко, часом непередбачувано. В період реформування освіти вирішальна роль в навчально – виховному процесі відведена вчителю.
Адаптація дитини до шкільного життя, активне включення у навчальну діяльність значною мірою визначаються загальним рівнем її розумового розвитку, якості оволодіння притаманними вікові знаннями, вміннями, способами пізнавальної діяльності, які згодом допоможуть їй вивчати ті чи інші предмети.
Одним з основних навчальних предметів у школі є математика. Формування початкових математичних знань – ціла система розумової підготовки першокласників до подальшого вивчення математики. За нею передбачається планомірне і цілеспрямоване ознайомлення дітей з основними властивостями предметного світу (форма, розмір, кількість, просторове розташування, орієнтування в часі). Пояснення  матеріалу стараюся робити у доступній для учнів формі, використовую, наприклад, загадки.
Круглий, гарний і легенький
Високо літає,
Йому діти дуже раді,
Бо ним кожен грає.
(м’яч)
Учні закріплюють поняття форми предмета (круглий), ваги (легенький), орієнтування у просторі (високо).

Білосніжна вата

Пливе вище хати,
А як вата нижче,
То і дощик ближче.
                                         (хмара)
Увечері спускається,
Вночі собі лежить,
А вранці підіймається
У сонячну блакить
                      (роса)
Поночі літає,
Удень засинає.
Кругла голова,
Зоветься...
                   (сова)
Система розумової підготовки шестирічок забезпечує оволодінням спеціальними пізнавальними діями, що дають можливість вивчати множини (порівняння, утворення числа та натурального ряду чисел, з'ясування відношень між послідовними числами та кількісного складу числа, оволодіння обчислювальними діями , формування поняття про задачу).
Використовую вправи практичного характеру: “Подай довгий (короткий) олівець, тонкий (товстий) зошит, глибоку (мілку) тарілку, полий квіти у більших (менших)горщиках”. та ін.
Гра у протилежності: “Я називаю слово, а ви протилежне за значенням: високий – низький, широкий - вузький”, та ін.
Наочною опорою для таких порівнянь служать ілюстрації.
Високий розвиток пізнавальної активності забезпечують і логічні задачі, роботу над якими починаю вже з першого класу: “На доріжці сиділо 6 горобців. До одного з них підскочив кіт, щоб схопити його, але горобець втік на дерево. Скільки горобців залишилось на доріжці? ” (Жодного, бо всіх сполохав горобець і вони полетіли).
Катруся у дуба груші рвала,
У кошичок складала:
Дві татові і дві матусі,
Три братику і три Катрусі.
Скільки всього було груш?
(Жодної, бо на дубі груші не ростуть.)
З метою розвитку пізнавальної діяльності учнів, логічного мислення кожної особистості на уроках математики важливу роль відведено роботі над задачами. Працюючи над задачами, вчу дітей аналізувати умову задачі, складати схему, короткий запис, що полегшує сприйняття матеріалу, дає можливість знайти правильний хід розв'язання.
4 клас №25. Магазин продав 206 зошитів у клітинку. У лінійку було продано на 325 зошитів більше, а в косу лінію – на 95 зошитів менше, ніж у клітинку. Скільки всього зошитів продав магазин?
в клітинку – 206 зошитів
в лінійку - ? на 325 зошитів більше                      ?
в косу лінію - ? на 95 зошитів менше 
Опрацьовуючи ту чи іншу задачі, ставимо питання різного характеру: На що вказує число 206, 325, 95?, виділіть ключове слово в тій чи іншій частині умови задачі; про що говорять слова на більше, на менше, і т. д. Розв'язання і запис задачі у зошиті вчу робити починаючи з “знищення” знаків питання по ланцюжку, дійшовши до головного знака питання (?), таким чином, одержавши відповідь на питання задачі.
Крім роботи над задачами число навчального математичного напрямку, в залежності від рівня розвитку класу, практикую роботу над задачами з логічним навантаженням.
“Корова дала за два удої 25 літрів молока. Вранці вона дала на 3 літри більше, ніж увечері. Скільки літрів молока дала корова вранці і скільки увечері?”
25-3=22 22:2= 11          11+3=14
вранці-14
увечері-11/25
Тарас купив 10 конвертів, а Юрко – 8. До них приєднався Олесь і вони поділили всі конверти порівну. Олесь повернув їм за конверти 72 копійки. Скільки грошей із х цієї суми одержить Тарас і скільки Юрко?
10+8=18 -всього
18:3=6 - у кожного хлопця
72:6=12 – ціна конверта
10-6=4 – Тарас віддав Олесю
12*4=48 – Олесь повернув Тарасу
8-6=2 – Юрко віддав Олесю
12* 2=24 – Олесь повернув Юрку
Знання математики неможливе без формування обчислювальних навичок школярів. Як учень опанує основами даного виду діяльності, так вона працюватиме з математики в середніх, старших класах, та за межами школи. Тому  я прагну знання таблиць додавання та віднімання в межах 10 (1 клас), додавання та віднімання в межах 20 (2 клас), множення та ділення (3-4 класи) довести до автоматизму. Головне місце в цьому процесі відводиться розвитку пам'яті дітей .
Знайомлячи учнів із складом числа, намагаюсь, щоб школярі зрозуміли, що будь – яке число можна утворити додаванням різних доданків. Використовую як роздатковий матеріал, так і справжній, наприклад, цукерки, яблука на тарілці, квіти у вазі. Прицьому постійно націлюю учнів на запам'ятання різних можливих варіантів певної математичної дії.
На кожному уроці повторюю з учнями вивчені приклади, бо як говорив ще О.В.Суворов “Повторення – мати вчення”.
Зі своєї практики знаю, що та дитина, яка грунтовно сформувала певні обчислювальні навички, із задоволенням береться до виконання складніших завдань, такій дитині цікаво на уроці математики. Людина, яка математично “підкована”, має більш високий рівень розвитку пізнавальної активності, впевнено почуває себе у сучасному житті.
Вчителям початкових класів добре відома ситуація, коли учень, виконуючи контрольну роботу, не може впоратись навіть з простим завданням через розгубленість, нерішучість, невпевненість у собі тому, що не відчуває безпосередньої підтримки вчителя, до якої він звик на уроках математики в умовах колективної роботи.
Це можна пояснити, перш за все тим, що самостійна робота (як і контрольна) на уроках математики виконує контролюючу функцію, а не навчальну. Для того, щоб діти почували себе впевнено під час самостійної роботи на уроці, прагну пояснювати школярам саме її навчальну функцію, допомагаю перебороти почуття страху перед неправильно виконаним завданням, розвиваю впевненість дітей у роботі. По мірі крайньої необхідності допомагаю учням. Прагну, щоб мої вихованці зрозуміли, що самостійна робота – це навчальна діяльність, виконувана за завданням учителя, під його керівництвом і контролем, але без його безпосередньої участі.
        Засвоєння математики супроводжується значним розумовим напруженням учнів. Для запобігання їхньому перевтомленню існують різноманітні методи і прийоми. Традиційною і загальновизнаною є гра, особливо рухлива. Вона підвищує працездатність, сприяє фізичному розвитку дітей, полегшує оволодіння абстрактними поняттями. В ігровій діяльності взаємопов'язані пізнавальна, розвивальна, та виховна функції.
Математичні ігри використовую при ознайомленні школярів з новим  м матеріалом, його закріпленні при повторенні раніше набутих знань, обчислювальних умінь і навичок. Доцільною формою є змагання між окремими учнями та групами дітей. Під час усної лічби, або при закріпленні вивченого матеріалу діти із задоволенням грають у гру “Забий гол”.“На воротах, які прикріплюються на дошці, розміщено”м'яч з числом.Діти по черзі називають будь-який приклад,результатом якого є даний м'яч”.Розвитку кмітливості, творчої уяви, логічного мислення, пізнавальної активності учнів сприяють віршовані задачі.               В клас зайшов Мишко,               А за ним Петько,               А за тим Маринка,               За нею Яринка,               А за нею Гнат.               Скільки всіх хлоп'ят? (3) Етап початкового навчання є перехідним від звичайного способу життєдіяльності в період дошкільного дитинства до способу, який переважає в режимі життєдіяльності молодшого, а потім і старшого школяра.
Молодший шкільний вік – найсприятливіший період для активізації творчості, пізнавальної активності учня. На момент вступу до школи дитина є носієм власного пізнавального досвіду. І основна функція школи полягає не в гальмуванні досвіду дитини як несуттєвого, а навпаки, в максимальному її виявленні, використанні, збагаченні.   Людство нині перебуває на стадії переходу від індустріального виробництва до науково-інформаційних технологій, що істотно змінює роль  особистості, знань, інтелекту.Знаючи це, вважаю, що вчителям треба прислухатися до народної мудрості – “Не навчайте дітей так, як навчали вас, бо вони народилися в інші часи”.

Немає коментарів:

Дописати коментар