Виховна година у 2 класі
Тема: НАШІ ДОМАШНІ УЛЮБЛЕНЦІ
Мета: розширити й уточнити знання дітей про свійських
тварин;
розвивати
уміння доглядати за ними, правильно поводитись;
виховувати
інтерес і любов до живої природи
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організація класу
Добрий день!
В цей день і час
Раді всі ми бачить Вас.
ІІ. Мотивація діяльності учнів
Про кого будем говорити,
І як ми будем працювати,
Ви можете усі сказати,
Як зможете загадки відгадати.
ІІІ. Основна частина.
1. Оголошення теми заняття
2. Розгадування загадок
1. Гострі зуби має, в подушках ховає, лазить все на плотик, ну а зветься …(котик)
2. Звірятка рогаті, та ще й бородаті, ходять пастись в лози, а зовуться…(кози)
3. На подвір’ї у бабусі, у кудлатому кожусі. Хоч тихесенько дрімає, та весь
двір оберігає…(собака)
4. Біля бабусі сидить у кожусі. Біля печі гріється, без водички миється.
Має гострі очі-бачить серед ночі…(кішка)
Слово вчителя
- Про кого ці загадки? Так, це свійські тварини, бо живуть у своїх
«домівках».
Багато хто з вас має вдома
котиків, песиків, дехто кізочку чи кроликів. І ще ми можемо назвати їх нашими
домашніми улюбленцями, бо любить цих тварин уся ваша сім’я.
- Діти, як ви гадаєте, для чого людині свійські тварини? (відповіді дітей)
К.Д.Ушинський так
розповідав про це маленьким дітям.
Коточок – кіт – сірий живіт. Ніжно лащиться
«няв-няв», гострі кігтики сховав. Чуткі вуха, довгі вуса, шубка з шовку немов.
Лащиться Васька, вигинається, хвостиком виляє, пісеньку співає, а почує мишку –
то впіймає й з’їсть!
А ну-мо, Дружку, прочитай, що в книжці написано!
Понюхав собачка книжку та й пішов собі геть.
- Не моя, - каже, - справа книжки читати, я
будиночок бережу, ночами не сплю, гавкаю, злодіїв та вовків лякаю, на полювання
ходжу, зайчика висліджую, качечок шукаю, - вистачить з мене й цього.
3. Хвилинка-цікавинка
У Стародавній Греції кішка
вважалась священною твариною. Вбити кішку – вважалось смертельним гріхом. Була
навіть богиня – покровителька тварин, з кошачою головою. Мінялися часи,
мінялися і звичаї. Наші предки вірили в злих і добрих духів. Коти потрапили в
немилість. Люди вірили, що це злі відьми оберталися на чорних котів і приносили
нещастя. Звідси – прикмета: перейшла кішка дорогу – невдача.
4. Робота над віршем «Кошеня»
Принесли нам кошеня,
А воно нявчить щодня,
Десь заб’ється у куточок,
Мов не котик, а клубочок
Кошенятко, кошеня,
Чом ти нявкаєш щодня?
Ти нічого не їси –
Ні хліба, ні ковбаси.
Хоч воно не знало слів,
Та його я зрозумів –
Кошеня усіх боїться,
Бо немає мами – киці!
Бесіда
- Як хлопчик
ставиться до кошеняти?
5. Робота над віршем « Цуценя»
Є у мене цуценя,
Ми гуляєм з ним щодня.
Встане цуцик в сім годин,
Куди я – туди і він.
Я до школи вранці йду –
Він за мною по сліду.
На подвір’я проведе –
І сидить в тіньочку, жде.
Він стріча мене здаля,
Куцим хвостиком виля,
Мов говорить: гав, гав, гав,
Як тебе я довго ждав.
Бесіда
- Яке ставлення хлопчика до улюбленої тварини ми відчули у цих словах?
6. Виконання пісні «Цуценя»
Бесіда
- Якщо тварина улюблена, то й, мабуть, кличемо ми її ніжно, називаємо
гарними словами. Якими? (відповіді учнів)
- Як ставитесь до своїх улюбленців ви?
- Які особливості поведінки тварини можете відзначити?
7. Декламування вірша «Засмутилось кошеня»
8. Виконання пісні «Хомка»
9. Читання оповідання В.Асєєва «Погано»
Бесіда
- А якої помилки припустилися хлопчики в оповіданні В.Асєєва «Погано»?
- Чому так
назвали оповідання?
- Чи мали хлопці
добре серце?
- Як слід було
зробити?
Наших домашніх тварин ми, господарі,
доглядаємо, дбаємо, щоб вони були здоровими. В разі хвороби їх лікує ветеринар
(лікар для тварин).
10. Розповідь ветлікаря про догляд за
тваринами.
- На уроках з основ здоров’я ми дізналися про правила поведінки з
незнайомим собакою. Згадаймо їх (відповіді
дітей).
11. Хвилина емоційного
розвантаження.
Пісня «Уселась кошка»
12. Робота з пам’яткою.
Запам’ятай!
-
Не
цілуй тварин і не притуляй їх до обличчя.
-
Не
можна спати разом з тваринами.
-
Мий
руки після гри з домашніми тваринами.
-
Не
зачіпай безпритульних вуличних тварин.
-
Не
підходь до кози чи корови.
-
Якщо
сталася біда (сильно подряпала чи вкусила кішка чи собака) промий рану
перекисом водню, змасти зеленкою або йодом, перев’яжи рану і обов’язково
звернись до лікаря.
13. Гра «Так чи ні»
-
Чи
можна спати з домашніми тваринами?
-
Чи
можна цілувати тварин?
-
Чи
миєш руки після гри з домашніми улюбленцями?
-
Чи
можна підходити до собаки на прив’язі?
-
Чи
можна у собаки відбирати іграшку?
-
Чи
можна будити собаку, коли та спить?
-
Чи
треба кликати на допомогу, коли на тебе напав собака?
14. Слухання та обговорення оповідання
«Невигадана історія»
ІV. Підсумок заняття.
Не дражніть ви собак, не ганяйте кішку,
Горобцеві зерна ви насипте трішки.
І тоді горобець піснею вас збудить,
А шкрябати та кусати вас ніхто не буде.
Година спілкування: Найбільше ми хочемо миру на світі
Мета: формувати в
дітей усвідомлення сучасної національної ідентичності на кращих прикладах
мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини, на героїці
минулої і сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави; виховання
любові до України; розвиток розуміння, що активна громадянська позиція
українців, особиста відповідальність за долю держави будуть гарантією незалежності
та миру в Україні.
Обладнання: презентація, білий папір, ножиці, карта
України, символи держави.
Форма проведення: виховна година
Хід заходу
(На фоні музики демонструються слайди з видами різних регіонів України: Харків, Львів, Чорне
море, Київ)
1 учень
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води,
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди.
Учитель
Сьогодні над Україною закружляли темні хмари
лихоліття. Чорні сили хочуть розірвати
на частини нашу державу, забрати в нас мирне щасливе життя. Тисячі мужніх,
сміливих людей стали на захист Вітчизни.
На нашій землі пролилася кров героїв. Багато кращих героїв полягли і
більше ніколи не повернуться до своєї мами, до своїх дітей. Віддамо їм шану
хвилиною мовчання.
2 учень
Через віки і бурі лихоліть
Залишили нам пращури легенду.
І ви її, будь ласка, збережіть,
Перекажіть онукам, друзі милі!
3 учень
Колись давно Бог створив народи і кожного наділив землею. Одним народам дісталася земля біля
моря, іншим - земля покрита горами, а ще
іншим – широкі простори. Нашим предкам Бог запропонував землю, де є все –
моря, широкі степи, зелені гори (слайди
Дніпро, Карпати).
Учитель
Роботящі руки засіяли землю хлібом, побудували
міста і села, проклали дороги, народили дітей і почали ростити діток у мирі та
злагоді. Та чорним крилом торкнулася нашої землі людська злоба. Як в древні
часи брат Каїн убив брата Авеля, так і до нас прийшло горе братовбивства. Війна
забирає життя як дорослих, так і дітей.
Наша держава не готувалася до війни. Ми - мирні люди. Але десятки тисяч людей за
покликом серця взяли зброю в руки і стали на захист рідної землі. Волелюбні
нащадки козацького роду з чистими
душами та добрим серцем стійко витримали зло та ненависть ворога і не
озлобились, а там, у воєнних таборах з радістю читають листи подяки українських
школярів. Сьогодні ми виготовимо голубів миру і напишемо на них листи нашим
захисникам з побажанням вернутись швидше додому живими та здоровими.
Виготовлення листа «Голуб миру»
1. Обведіть олівцем на папері свою долоньку.
2. Домалюйте отриманий відбиток долоньки так, щоб зображення стало схожим
на голуба.
3. Виріжте і розмалюйте в
синьо-жовтих кольорах.
4. На звороті напишіть побажання добра, здоров*я та миру солдатам.
Учитель
Ніколи не вичерпається доброта і щедрість нашого народу. Старенькі бабусі
віддають свої маленькі заощадження з пенсій, школярі відмовляють собі у
розвагах, волонтерські організації збирають захисникам Вітчизни взуття, одяг,
їжу.
4учень
Найбільше я хочу,
Щоб мир був на світі,
І небо – у зорях,
А сад наш - у цвіті.
5 учень
Найбільше я хочу,
Щоб сонце щоранку
Зі мною віталось
Присівши на ганку.
6 учень
Найбільше я хочу,
Щоб рідна матуся
Всміхнулась мені,
Коли я усміхнуся!
7 учень
Ми будемо вчитись,
Щоб наша держава
Знову могутньою, сильною стала.
Хай зіркою в світі засяє єдина
Велична, прекрасна, багата Вкраїна.
8 учень
Ми дружно і спільно
Почнем працювати,
Прекрасне майбутнє
Вкраїни плекати.
Учитель
Бажання миру і злагоди прагне кожен, як день перемагає ніч, так добро
переможе зло.
Година спілкування: Україна – єдина країна
Мета: розширити знання дітей
про Україну, формувати громадянські якості: патріотизм, людяність,
працьовитість; заохочувати творити добро, здобувати знання, вирости гідним громадянином своєї
держави.
Хід уроку
1.Організація класу
Вранці сонце пробудилось
В росяній траві умилось.
Перегорнуло календар –
Ось і вересень настав.
На дошці
слова:
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов'ї на.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
2. Вступне слово вчителя
Моя Україна –
Широкі простори:
Поля і левади,
Долини і гори…
Молитва і пісня,
І слово натхненне.
З чого почалась
Україна для мене?
Діти, а з чим у вас пов'язане
значення слова Україна, Батьківщина? (Висловлювання учнів).
Декламування
віршів учнями
1.Моя Батьківщина –це хата й калина,
Що виросла біля вікна.
Моя Батьківщина – це вся Україна,
Що в цілому світі одна.
2.Моя Батьківщина – це села й містечка,
Й верба, що пустила гілля,
І річка красива від нас недалечко…
Уся наша рідна земля.
3.Моя Батьківщина – це будні і свята,
І неба безмежного шир.
Щасливе дитинство, мама і тато,
Це радість, це ласка, це мир.
Сумно це говорити, але на сьогодні мир – головне, про що думає більшість простих українців. Люди хочуть жити спокійно, працювати на своїх
роботах, діти навчатися у своїх рідних школах. Найбільша мрія для всіх –жити в
єдиній державі, бути одним єдиним українським народом.
А зараз, діти, я хочу перевірити
вашу увагу. Я зачитую вірш, а ви зафіксуйте початкову букву кожного рядка і
складіть слово.
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай
Рідніше їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай,
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.
Як називається наша маленька Батьківщина? (Межова)
Чому має таку назву?
Скільки років нашому селищу? (130 років).
Легенда про
створення нашої рідної землі
Колись давно Бог створив народи і
кожному наділив землю. Наші ж предки кинулися пізніше, але землі їм уже не дісталося. От вони й прийшли до Бога. А він в цей час молився, і вони не
сміли йому щось сказати. Стали чекати. По якійсь хвилі Бог обернувся, сказавши,
що вони чемні, слухняні люди. Дізнавшись, чого прийшли до Нього, запропонував
їм чорну землю. «Ні, - відповіли наші предки, - там уже живуть німці, іспанці,
французи, італійці». «Ну, тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю, там є усе: річки, озера, ліси, степи. Але пам'ятайте,
якщо її берегтимете, то вона буде ваша, а коли ні - ворога.»
Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А
країну свою назвали Україною.
Колективна
робота над віршем
На землі великій є одна країна
Гарна й неповторна, мила…(Україна)
І живуть тут люди добрі, працьовиті,
І скажу, до речі, ще й …(талановиті)
Землю засівають і пісні співають
На бандурі грають і вірші…(складають)
Щоб жила й раділа кожная родина,
Щоб була щаслива наша…(Батьківщина).
3. Заключне слово вчителя
Любов до мами й тата, до рідних,
до Батьківщини – це найсвітліші і найвищі почуття. Коли така любов є в серці,
тоді людина добра, щира, відважна. Ви, діти, маєте у своєму серці це високе
почуття, а тому можете зробити все для того, щоб Україна була єдиною, сильною,
багатою державою. А для цього потрібно здобувати знання, багато вміти, бо ж вам
будувати майбутнє нашої держави.
Побажання
учням
Сійся, родися, жито-пшениця
І всяка пашниця.
Щоб був хліб на столі.
Щоб цвіли, як квіти,
Українські гарні діти.
Година спілкування: Їжте на здоров’я. Як поводитися за столом.
Мета:
поглибити уявлення учнів про групи їжі; вчити називати групи їжі; прищеплювати
навички культури харчування; виховувати охайність.
Хід уроку
І
Організація класу
ІІ
актуалізація опорних знань
«Мозковий штурм»
-
Для
чого потрібно їсти?
-
Чому
не можна обійтися без їжі?
-
Що
дає нам їжа для життя?
-
Чому
корисно вживати свіжі фрукти та овочі?
-
Які
продукти корисні для здоров’я?
Гра «Часто, інколи»
Малюнки: капуста,
лимон, хліб, яйце,консерви,сирок,молоко, чіпси, картопля, цибуля, лимонад,
кока-кола. Розподілити предметні малюнки на групи за кольорами фішки (зелена,
червона).
Робота в групах
Учні об’єднуються
за кольором веселки. Завдання: скласти меню із корисних страв для шкільної
їдальні. Розказати якомога більше про даний овоч чи фрукт (вибирає лідер
групи): помідор, яблуко, вишня, капуста,цибуля, морква.
Фізкультхвилинка
«Сонечко»
Прилетіло сонечко
На мою долонечку
–
Крильця
червоненькі,
Цяточки
чорненькі.
По всіх пальчиках
ходило,
З мізинчика
полетіло.
ІІІ Вивчення нового матеріалу
Загадка
У лісі народився,
у лісі виріс, у дім зайшов – усіх навколо себе зібрав. Що це? (Стіл).
Ми сідаємо за стіл декілька разів на день,
щоб поснідати, пообідати, пополуднувати,
повечеряти. Кожна людина повинна знати і виконувати правила поведінки за
столом. Деякі правила ми вже знаємо, а з деякими познайомимося зараз.
Робота за підручником ст. 35-36 «Як поводитися за
столом»
Гра «Так чи ні»
-
Перед
їдою мию руки не завжди.
-
Їм
суп виделкою.
-
Фрукти
з компоту дістаю зі склянки руками.
-
Ніколи
не користуюсь серветкою.
-
Після
того, як поїв, кажу: «Дякую».
ІV Інтелектуальна хвилинка (робота над загадками)
-
В
земляній сиджу коморі,
-
А коса моя
надворі . (Морква)
-
Погуляти в садок вийшла, щоб зірвати смачну …(вишню).
-
Синя,
соковита,хоч на дереві росте, містить йод зате. (Слива)
-
Яків їх в
саду нарвав. Ой, які червоні! У долоні їх узяв, аж горять долоні. (Яблука)
-
Блукають
мишки у городі, не завдають нікому шкоди. Мають гарні зелені сорочки.
Здогадалися? Це …(огірочки)
-
Баран у
коморі, а роги надворі. (Буряк)
Розділити відгадки на групи «Овочі», «Фрукти».(Де ростуть?)
Хвилинка релаксації
Намалювати свій улюблений овоч
чи фрукт. Описати його (який?, яка?, яке?)
Що дають овочі та фрукти
людському організму?
V Підсумок
уроку
Яких правил поведінки за столом
ми повинні обов’язково дотримуватись?
Чому? (обґрунтування кожного правила)
Виховна година на тему: «Солов’їна, барвінкова, українська рідна мова»
Мета: поглибити знання учнів про свою державну мову;
ознайомити школярів із поняттями «мова» і «слово»; виховати глибоку повагу і
пошану до духовного скарбу нації – мови.
Обладнання: вишиті рушники;
вислови про мову.
Хід виховної години
О
мово, ночі колискова!
Прийми
мій радісний привіт.
Навік
пройшла пора безславна.
Цвіти
і cяй, моя державна.
(О. Олесь)
Вступне слово
вчителя.
Сьогодні 21 лютого – Міжнародний день
рідної мови. Це свято української мови – одне із найцінніших надбань, які
створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом,
у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ.
І саме
сьогодні ми зможемо перевірити, як добре ви знаєте державну українську мову у
дуже цікавій грі, як «Поле чудес».
Щоб стати учасником гри, вам необхідно
пройти відбірковий тур. У кожної дитини є номер, такий номер знаходиться в
прозорій ємності. Один учень дістає по черзі три перших номери. Це і є перша
трійка. Наступні гравці обираються аналогічно.
А зараз дорогі учасники уважно прослухайте
умови гри.
Умови гри
1.
Учасник має назвати літеру тільки в тому випадку, якщо зроблено хід на полі, і
стрілка показує певну кількість балів.
2.
Якщо стрілка показує «Банкрут» (Б), усі бали «згорають», а хід переходить до
наступного гравця.
3.
Якщо стрілка показує «О», хід переходить до наступного гравця.
4.
Якщо стрілка показує «+», учасник має право відкрити одну букву, яку забажає.
Відгадай слово
І. Завдання для
першої трійки гравців.
Завдання: урочистий виступ з приводу
якоїсь важливої нагоди (Слово).
(Після вгаданого слова помічники ведучого
читають вірші).
Учень.
Коли
ти плекаєш слово,
Мов
струна, воно бринить.
Калиново,
барвінково
Рідна
мова пломенить.
Коли
мовиш, як належить –
Слово
чисте, як роса…
І
від тебе теж залежить
Мови
рідної краса.
Виступ учениці. Найскладніша мова у світі –
табасаранська. У ній – 44 відмінки. Такої кількості відмінків не має жодна
мова. На табасаранській говорять у Табасаранському та Хівському районах
Дагестану. Цією непростою мовою користується 73 тисячі осіб. Писати нею почали
тільки у 1932 році, спочатку латинськими літерами, а з 1938-го – літерами
російського алфавіту.
ІІ. Завдання для
другої трійки гравців.
Завдання:
стислий крилатий народний вислів, близький до прислів’я. (Приказка)
Виступ учня. Кожній освіченій
людині треба вдумливо ставитись до слова, уникати прикрих помилок, наприклад, у
вживанні таких термінів, як «положення», «становище», «стан». Замість
словосполучення матеріальний стан можемо почути матеріальне положення, тоді як
у літературній мові давно закріпилися цілком виразні значення цих слів.
«Положення» означає розташування в просторі (горизонтальне положення), певну
думку якогось учення, зведення законів («Положення про вибори до Верховної Ради
України»), «становище» - комплекс подій, обставин, ситуацію (становище в
Україні). Слово «стан» має вужче значення, ніж слова «положення» і «становище».
Воно найчастіше означає сукупність певних явищ, процесів (фізичний стан, стан
справ).
ІІІ. Завдання для
третьої трійки гравців.
Завдання:
невеликий ліричний вірш, що виконується співом. (Пісня)
Учениця.
Слово і пісня
У слові – мудрість і душа народу,
Ще ж як у пісні забринить воно:
Чи золоте відерце коло броду,
Чи золоте козацьке стремено.
І мужність лицаря, й дівочу вроду –
Як рідне відчувати нам дано,
Співати слово, як джерельну воду,
Криниці не замулюючи дно.
О слово материнське, ми з колиски
Доловлюєм твої грайливі зблиски,
Довіку сонцесяйно нам світі!
О рідна пісне, в кожнім серці суща,
Ясна, незатьмарена й невмируща,
Несеш ти рідне слово у світі.
(Д. Білоус)
Вчитель.
Чому ми так говоримо?
По саму зав’язку
Цікаві вирази народні.
Ось каже чоловік один:
«В провулок напхано сьогодні
По саму зав’язку машин».
А другий каже, що у нього
По саму зав’язку турбот.
Звідкіль тут зав’язка? У кого
Дізнатись учням про зворот?
«Так, певно, говорити стали, -
сказав Олесеві дружок, -
тому що зерно насипали
по саму зав’язку в мішок».
Та ось питають на уроці
У вчителя про це слівце.
- Є, народилося в сорочці, -
всміхнувся він, - словечко це.
У давнину, коли в людини
ще ґудзики не повелись,
була в сорочці чи в кофтині
на шиї зав’язка колись.
Коли ж по горло хтось наївся –
«по саму зав’язку», - казав.
Отак цей вираз і прижився.
ІV. Гра з глядачами.
А зараз конкурс для вас, шановні
уболівальники. Ваше завдання: додаючи або віднімаючи на початку чи в кінці
поданих слів утворіть слова з новим значенням: «Буря, буква, їжа, кобза».
V. Фінал
Завдання:
найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу. Здатність людини
говорити. (Мова)
Учень.
Мова рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має.
Як ту мову мож забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
Як ту мову мож забути?
Та ж звуками тими
Ми до Бога мольби слали
Ще дітьми малими.
У тій мові ми співали,
В ній казки казали,
У тій мові нам минувшість
Нашу відкрили.
Мова рідна, слово рідне,
Хто ся вас стидає,
Хто горнеться до чужого,
Того Бог карає,
Свої його цураються,
В хату не пускають.
(С.
Воробкевич)
VІ. Нагородження
переможця.
Заключне слово
вчителя. Сьогоднішнє свято ще раз показало нам усім, що
значить для людей рідна мова. Це – тиха мамина колискова, мудре батьківське
слово. Це – наша гордість. Бережімо її, гордо всім заявляємо: «Я – українець.
Син чи донька цієї землі. Я пишаюся цим, люблю свій народ, свою землю, свою
мову!»
Вислови про мову
«Мова – духовне багатство народу»
В.Сухомлинський
«Рідна мова дається народові
Богом, чужа- людьми, її приносять на вістрі ворожих списів».
В.Захарченко
«Знищити мову неможливо- це те
саме, що запломбувати Ніагару».
Лесь Танюк
Мова зникає не тому, що її не
вчать інші, а тому,що нею не говорять»
Лесь Танюк
Вшановуємо
Тараса Шевченка
Мета: розширити знання учнів про творчість і життя Т.Г. Шевченка;
сприяти національному вихованню учнів, формуванню у дітей уміння працювати в
команді, розвивати здатність до взаємодії, формувати громадянську і
загальнокультурну компетентність, вміння вільно висловлювати свої думки,
бажання читати твори Т.Шевченка; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати
критичне мислення, творсі здібності дітей, музичний слух, ритмічне відчуття;
прищеплювати любов до національних естетичних цінностей; розвивати патріотизм,
прославляти свою країну добрими справами; виховувати почуття гордості за
Україну, за її національного генія.
Завдання : удосконалювати
методику формування читацької активності учнів;
формувати загальнонавчальні компетентності,
зокркма вміння самоствйно шукати нову інформацію в різних джерелах; розвивати
особистість дитини, розкриваючи її індивідуальність; формувати в учнів уміння
та навички роботи з книгами.
Обладнання: портрет поета,
епіграф свята, малюнки учнів до творів Т.Шевченка, українські рушники, реквізит
для інсценізації.
Презентація
проекту
Хто не шанує
видатних людей свого народу,
той сам не
вартий пошани.
М.Рильський
1вч. Діти, ви знаєте, що наша
земля зветься Україна, ми звемося українцями. Ми любимо свій край, шануємо і
поважаємо всіх людей Землі.
2вч. Ачи знаєте ви, діти, що
Україну теж шанують і знають у світі?
1.Хто такі видатні українці?
2.Чим вони видатні?
3.Яких славетних українців ви вже знаєте?
4.А чим ви, діти,можете в хочете прославити україну?(Відповіді учнів).
1вч. Добре відомі в усьому світі й імена визначних майстрів поетичного
слова, таких, як Т.Шевченко, І.Франко, Л.Українка, М.Рильський. Творчість цих
поетів увійшла у скарбницю світової літератури.
2вч. Девіз нашаго свята- це слова
М.Рильського “Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не вартий
пошани.” Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати сина українського народу
Т.Шевченка.
1вч. Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті ясніє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам*ять Шевченка.
2вч.Нам з вами важко уявити Україну за часів Шевченка, і те, як серед
ланів золотої пшениці, зелених садів, тихих вод, ясних зір жилось пригніченим
голодним людям, змореним тяжкою працею.
Виступ пошукової групи 3 класу
1уч.В Україні були пани і кріпаки-селяни. З раннього ранку до пізнього
вечора працювали кріпаки на панських
ланах, відробляючи панщину. Часу для роботи на своєму полі не було.
2уч. Крім панщини, кріпаки булии змушені сплачувати різні податки. За
борги пани били кріпаків різками, міняли їх на тварин(коней, собак), відбирали
дітей від батьків, жіноу від чоловіків.
1вч. Благословенна хай буде година
і тая хата, і село,
що Україні принесло
з великих найбільшого сина...
Інсценізація- звіт творчої групи 3 класу
Хлопчик. Матусю, а правда, що
небо на залізних стовпах тримається?
Мати. Так, синочку, правда.(Жінка
сідає на лаву, хлопчикбіля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає
“Колискову”).
Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?
Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює. І горить та
свічка , поки людина не помре. А як помре- свічка згасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик. Бачив, матусю, бачив...
Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати. Бо коли людина зла, заздрісна,
скупа, то її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, робить людям добро, тоді
свічечка світить ясно, і світло це далеко видно.
Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я
хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
Мати. Старайся, мвй
хлопчику.(Гладить сина по голові).
2вч. Чи здогадалися ви, діти, хто дійові особи нашої інсценізації? Отже,
послухайте сторінки з життя
Т.Г.шевченка. Тільки ви уважно слухайте, бо наприкінці свята на вас чекають цікаві запитання про життя і
творчість Великого Кобзаря.
Виступ пошукової групи 2, 3 кл.
1. 9
березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині, у бідній кріпацькій хаті
Шевченків народився хлопчик. Батьки дали йому ім’я Тарас.
2. Прізвище
Шевченко пов*язане з назвою професії швець.Шевцем був прадід по батьковій лінії.
Син шевця-Шевченко. Звідси і прізвище-Шевченко.
3. Коли
хлопчику минав другий рік, усією сім’єю переселилися до села Кирилівка. Велика
була сім’я: батько Григорій, мати Катерина, Тарасик, три сестри (Катря, Ярина,
Марійка), два братики (Микита, Йосип) і дідусь Іван. Усіх- дев’ятеро.
4. Не
тільки сум і горе бачив Шевченко. Він зростав серед мальовничої природи. Гарно
було в Кирилівці. Коло хати розкішний
квітник, стара крислата верба, за
хатою садок, а там левада, засіяна
квітами, а через леваду в’ється річечка.
1вч. Тарас захоплювався красою
природи, а його твори змальовували цю красу. Найкраще поет сказав про це у
своїх віршах.
Виступ представників усіх
творчих груп- читців віршів Т.Шевченка
“Зоре моя вечірняя”, “Встала й весна...”, “Дивлюсь, аж світає”, “Тече
вода із-за гаю”, “Садок вишневий коло хати”, “Село! І серце одпочине”.
Виступ творчої групи 4
класу-інсценізація
2вч .А тепер переглянемо інсценізацію уривка з книги Степена Васильченка
“Широкий шлях”, відомого під назвою “Залізні стовпи”
(Маленький стіл, на столі миска, дерев’яна
ложка, хліб. Тарас, батько та брат одягнені у білий одяг; мати та сестричка
Катерина у вишитих сорочках, спідницях; на голові у макітрі хустка, у
Катрусі-стрічка. Невесела вечеря-зморений батько, зажурена мати, сестра, брат).
Сусід. Слава Ісусу Христу!
Всі. Слава навіки.
Брат. Та у нас клопіт, що й
вечеря не вечеря-хлопець десь дівся. Зранку як пішов, то й досі немає. Бігали і
до ставка, і до греблі, усі бур*яни обшукали,- як у воду впав!
Батько.
Нічого, знайдеться. Може, заснув десь у бур’яні. Проспиться- прийде...
Брат. Ну й де дітись вражій
дитині?
(Раптом чути:”Чумаки! Чумаки!”).
Сестра. А ось і наш волоцюга з’явився!
Брат. Нарешті прийшов!
Мати. Де це ти був?
Батько. Де це тебе носило?
Брат. Де ти блукав?
Батько. Де ти був оце- питаю?
Чому не кажеш?
Тарас. Був у полі та й заблудив.
Батько. Бачили таке? Хто ж це
тебе привів додому?
Тарас. Чумаки.
Всі. Хто?
Тарас. Стрінувся з чумаками.
Питають:”Куди йдеш-мандруєш?” А я кажу:”В Кирилівку!” А вони кажуть: ”Це ти
йдеш у Моринці, а в Кирилівку треба назад іти. Сідай,-кажуть,- з нами, ми
довеземо”. Та й посадили мене на віз. І дали мені батіг волів поганяти.
Батько. Бачили такого? Чумакувати
надумав уже! І як воно згадало, що з Кирилівки?
Почумакував, тепер бери ложку та й сідай вечеряти.
Мати. Чого тебе понесло в поле?
Чого? Як ложкою працює! Наче три дні не
їв!
(Тарас швидко їсть і пошепки розповідає братові й сестрі, а вони уважно
слухають. Мати підслуховує).
Мати. Ви послухайте, що цей
волоцюга вигадує, старий цього не може збрехати, як воно. Каже, що ходив він
туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо. І ті ворота,
куди сонце заходить на ніч. Розповідає, ніби справді сам теє бачив. Ой, Тарасе.
Що з тебе буде?
Сусід. Всі на кутку кажуть, що з
вашого Тараса, мабуть, щось добряче вийде!
1вч. Світлі дні дитинства були
недовгими.
Виступ пошукової групи 4 класу
1уч. Як минуло Тарасові 9 років, померла його добра мати. А у хату
прийшла зла мачуха. Цілими днями доводилося ховатись від неї у бур’янах.
2уч. А коли хлопчикові
виповнилося 11 років, то його спіткало нове горе - раптово, застудившись у
дорозі, помер батько. Отак став Тарас круглим сиротою.
3уч. Прагнучи здобути
освіту, Тарас стає наймитом дяка у
школі. Але зустрівся на шляху хлопця сільський маляр, що впізнав талант Тараса
і готовий був його вчити, якщо той принесе дозвіл від пана. Не отримав хлопчик
дозволу, а натомість став козачком у пана Енгельгардта.
4уч. Лише на 24 році життя став
Тарас Шевченко вільною людиною. У1838 році пан видав вільну кріпакові Шевченку.
Це сталося завдяки відомимдіячам живопису і літератури: В.Жуковському, К
Брблову, Є.Гребінці, яуі зібрали і заплатили за нього 2500 карбованців.
Виступ творчих груп 1, 2 класів
Виконання пісень на слова Т.Шевченка
Конкурс розумників “Чи я знаю твори Т.Шевченка?”
(Участь беруть діти з усіх груп та гості свята)
У якому творі?
...соловейко в темнім гаї сонце зустрічає...(Світає, край неба палає”);
...защебетав соловейко- пішла луна гаєм...(“Вранці”);
...пташечка зраділа і защебетала...(“Зацвіла у лузі червона калина”);
...У Дніпра веселочка воду позичає...(“Зоре моя вечірняя...”);
...сам Бог витає над селом...(“Село! І серце одпочине...”);
...Сидить неначе сивий дід
коло хатиночки і бавить
хорошеє та кучеряве
своє маленькеє внуча...(“І досі сниться: під горою...”);
...хлюпочуться качаточка поміж осокою ...(“Тече вода із-за гаю...”);
...цвітуть сади, біліють хати,-
а на горі стоять палати...(“Село! І серце одпочине...”);
...сім’я вечеря коло хати,
вечірня зіронька встає...(“Садок вишневий коло хати...”);
...ще треті півні не співали,
ніхто ніде не гомонів...(“Реве та стогне Дніпр широкий...”).
2вч. Недовго судилося поетові
бути вільним.
Виступ пошукової групи 4 класу
1уч. Т.Шевченко прожив короткий
вік- усього 47 років. З них у кріпацькій неволі він був 24 роки і 10 років
каторжної служби відбував у казахських степах. За складання правдивих віршів
цар заслав його рядовим солдатом із забороною писати і малювати.
2уч. У 44 роки поет повернувся
до Петербурга. Здоров’я було підірване. Три роки боровся він з недугою. Помер
т.шевченко 10 березня 1861 року. Його поховали у Санкт-Петербурзі.
3уч. Але в травні 1861 року тіло
Великого Кобзаря було перевезено в Україну. З того часу 22 травня- День пам’яті
поета. Як заповів поет, його могила на Чернечій горі (нині Тарасовій) під
Каневом.
4уч. Пам’ятаєте?
Як умру, то поховайте
мене на могилі.
Серед степу широкого
на Вкраїні милій.
5уч. Тарас Шевченко-наша
національна гордість. Українці називають його своїм Кобзарем. Та й книгу, яку
він писав усе життя, поет назвав “Кобзар”. Вона вийшла у світ 1840 року.
Презентація малюнків учнів
До свого малюнка дібрати слова поета
Звіт про результати роботи пошукових груп- гра “Мікрофон”
1 .Ким є Т.шевченко для
України? (Великий поет і художник,
національний геній).
2 .Як його називають у народі, чому? (Кобзарем, бо основна книга його
віршів-”Кобзар”. Як кобзар піснями, так поет віршами уславив український
народ).
3. Де і в якій сім’ї народився Тарас?
(Сьогодні Черкаська обл., село Моринці. У кріпацькій сім’ї, був
власністю пана).
4 .Хто допоміг поетові визволитися з кріпацтва? (Російські діячі культуриВ.Жуковський,
К.Брюлов, укр. Байкар Є.Гребінка).
5 Т.Шевченка царський уряд
заарештував і заслав на солдатську муштру в казахські степи? (За написання віршів, які пробуджують
національну гідність українців, закликають до волі).
6. Де поховано Т.Шевченка? (У Каневі, на Тарасовій горі, за поетовим
заповітом).
7. Як Україна вшановує Т.Шевченка? (В Україні видаються твори поета,
створено музеї, названо вулиці, театри,
споруджено пам*ятники, відзначаються щорічні Шевченківські дні).
8. Коли народився Т.Шевченко? ( 9
березня 1814 року).
9. У якому році поета викупили з кріпацтва? (У 1838 році).
10. Коли помер Т.Г.Шевченко? (10 березня 1861 року).
1уч. Спи спокійно, поет!
Ми-нащадки твої
Пронесем крізь віки твоє ім’я.
2уч. Спи спокійно, поет!
Україна твоя
Вже розправила крила орлині-
3уч. Так як мріяв колись ти
В жагучих пісках
На засланні в тяжкій самотині.
4уч. Спи спокійно, поет!
Образ огненний твій
Не зітерти ні бурі, ні часу.
5уч. У єдиній сім’ї-
Славній,
вольній, новій
Ми тебе не забудем, Тарасе!
6уч. Спи спокійно, Тарасе!
Нащадки твої
Словом шани й любові тебе пом’янули.
7 уч. І народи Вкраїни
Заповітів священних твоїх
Не забули!
Оцінювання
проектів. Підбиття підсумків.
Спорт і фізичне виховання —
утвердження здорового способу життя та зміцнення миру
Мета: Формування
зацікавленості учнів до занять фізичними вправами та стійкого інтересу до
олімпійського спорту- провідника миру, духовності, єдності.
Хід заняття
1.Вступ
Якщо ти
спорт полюбиш,
сильним,
спритним будеш.
Всім
відомо-це чудово,
то ж і
будемо здорові.
Святкування дня фізичної культури і спорту в
Україні доводиться на другу суботу вересня.
Розпорядженням кабінету Міністрів України
2012 рік оголошено роком спорту та здорового способу життя.
Для того, щоб бути здоровим, необхідно
рухатись в любому віці.Рух у сучасному світі краще всього забезпечують заняття
фізичною культурою і спортом.
2.Інформаційна
хвилинка про історію Олімпіади
Походження Олімпійських ігор
Олімпійські ігри зародилися в
Стародавній Греції,де вони проводилися раз на 4 роки у місті Олімпія і були
визначною подією в житті стародавніх греків.
Олімпійський
девіз
“Швидше, вище, сильніше.”
“Головне не перемога, а участь.”
Олімпійська
символіка
Олімпійські кільця Емблемою Олімпіад є 5 переплетених кілець
різного кольору, яуі символізують 5 різних континентів:
блакитний-Європа
жовтий-Азія
чорний-Африка
зелений-Австралія
червоний-Америка
Олімпійський прапор- біле полотнище
із зображенням олімпійської емблеми. Підіймається на відкритті Олімпійських
ігор, опускається під час церемонії закриття.
Під час Олімпіад горить олімпійський
вогонь, який запалюють в Олімпії й естафетою приносять до місця проведення
Олімпіади.
Починаючи з 1968 року кожна Олімпіада має
свій олімпійський талісман.
Церемонії
Найважливішими церемоніями Олімпійських
ігор є церемонія відкриття, нагородження олімпійських чемпіонів та призерів і
закриття ігор.
Церемонія відкриття-масове театралізоване
шоу, яке приваблює до себе найбільше телевізійну пибліку. Кожна
країна-організатор намагається в цьому шоу показати світу свою культуру.
Церемонія відкриття проводиться на Олімпійському стадіоні. Окрім яскравої
театралізованої вистави вона включає в себе парад олімпійців. За традицією
парад відкривають олімпійці Греції, а замикають олімпійці країни-організатора.
Ігри урочисто відкривають високопоставлені урядовці країни-організатора.
Представники олімпійців та суддів приносять олімпійську присягу. Підіймається
олімпійський прапор, в чаші над стадіоном запалюється олімпійський вогонь.
На церемонії закриття ігор замість
впорядкованого параду олімпійці різних країн виходять на стадіон єдиним
натовпом, змішавшись між собою. Така традиція була започаткована на Олімпіаді в Мельбурні у 1956 році. Церемонія
закриття включає в себе передачу олімпійського прапора делегації
країни-організатора наступних ігор.
Спортсмени Олімпійських ігор —
олімпійці. Початково олімпійцями могли бути тільки чоловіки. Жіночі змагання
були включені в програму Олімпіад, починаючи з 1928 року.
Олімпійські ігри можуть бути літніми та зимовими.
Паралімпійські
ігри — міжнародні спортивні змагання для людей з обмеженими фізичними
можливостями. Традиційно проводяться після Олімпійських ігор.
Мета
Олімпійського руху полягає в тому,
щоб розвивати прекрасні якості, яких набувають у змаганнях на дружніх полях
любительського спорту та об*єднати молодь усього світу раз на 4 роки на
величезному спортивному святі, що сприяє міжнародній довірі, добрій волі,
зміцненню миру в усьому світі.
3. Україна
на Олімпійських іграх
Українські
спортсмени виступають на Олімпійських іграх окремою коман
дою,
починаючи із зимової Олімпіади 1994 року. До цієї дати українці брали участь в
іграх у складі олімпійської збірної Радянського Союзу. Керівництво олімпійським
спортом в Україні здійснює Національний Олімпійський комітет (НОК).Чимало
українців носять горде звання олімпійського чемпіона.
Першою олімпійською чемпіонкою незалежної
України стала фігуристка Оксана Баюл.
Легендою українського спорту є стрибун
Сергій Бубка (35 світових рекордів ), який встановив у 1994 році ще ніким не
побитий світовий рекорд по стрибках з жердиною-6м 14см.
Футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов
відмічені “золотим м*ячем” як кращі футболісти Європи.
Сьогодні на спортивному небосхилі України
сяють нові зірки. Боксерів Володимира і Віталія Кличків, плавчиху Яну Клочкову,
гімнастку Ганну Безсонову, легкоатлетку Жанну Пінтусевич, футболіста Андрія
Шевченка знають далеко за межами України.
“Та ким поставлений рекорд,
Кому б не сяяли медалі,
Хто б не стояв на п*єдесталі,-
Перемагаєш ти, о Спорт!”
( П*єр де Кубертен )
Відродженню Олімпійських ігор світ
зобов*язаний цілеспрямованості та енергії П*єра де Кубертена — французького
громадського діяча, історика, літератора. Місцем проведення перших Олімпійських
ігор сучасності у 2896 році було обране грецьке місто Афіни.
3.Вікторина
“Спортивна”
1 етап “Олімпійський”
1.Назвіть
батьківщину Олімпійських ігор. (Олімпія, Греція ).
2.Які символи ігор? (Прапор, кільця,
девіз, вогонь).
3.Назвіть Олімпійський девіз. (“Швидше,
вище, сильніше.” “Головне не перемога, а участь”).
4.Скільки кілець зображено на прапорі
Олімпійських ігор? (5 ).Що вони означають? (5 континентів ).
5.Як часто проводяться ігри? (Раз на 4
роки ).
6.Що таке Біла олімпіада? (Зимові ігри ).
7.Хто був засновником сучасних
Олімпійських ігор? (П*єр де Кубертен ).
2
етап “Спорт, спорт, спорт”
1.Як називається початковий етап змагання? (Старт )
2.Скільки гравців у футбольній команді?
(11)
3.У яку гру грають найлегшим м*ячем?
(Настільний теніс)
4.Як називається місце змагання в боксі?
(Ринг)
5.Як називається гра з клюшкою і шайбою?
(Хокей)
3
етап “Імена”
1.Засновник перших Олімпійських ігор (П*єр
де Кубертен)
2.Перша українська олімпійська чемпіонка
(Оксана Баюл)
3.Видатні українські футболісти (Андрій
Шевченко, Олег Блохін)
4. Відомі брати-боксери (Віталій та
Володимир Кличко)
Фізхвилинка
Вище руки, ширше плечі
Раз, два,три!
Від зарядки ти зміцнієш,
Станеш спритним і сильнішим!
Раз, два,три!
Без занять по фізкультурі
Не зміцнить мускулатури!
Відгадування
загадок
Поруч бути вони раді,
То ж тримайся і не падай.
Гострі та швидкі вони,
А зовуть їх ...(ковзани).
Хлопці б*ють мене ногами,
А дівчата б8ють руками.
Та від цього я не плачу,
А ще вище скачу.(м*яч).
Веселі змагання
Для вас у мене є завдання-
то ж виходьте на змагання!
Ось на кожному стільці
кольорові олівці(прапорці).
По одному їх беріть
й швидко в інший бік несіть!
Там кладіть їх на стілець.
Переможець-молодець!
Підведення підсумків
1.Щоб рости і гартуватись
І міцніти, як броня,
Треба, друзі, піклуватись
Про здоров*я нам щодня.
2. З ліжка швидко піднімайся
І зарядкою займайся!
3.Нехай мов факел запалає
Любов до спорту у серцях.
Нехай ніколи не згасає,
Зігріє ваш життєвий шлях.
А ми любимо спорт сімיєю
(Спортивна розвага)
Мета: Вчити використовувати свої вміння в основних рухах у змаганнях,
використовувати правила, виховувати любов до спорту, почуття колективізму,
родинні почуття.
(Під веселу, бадьору музику
учасники спортивної розваги заходять до залу і сідають. Виходять два хлопчики).
1-й хлопчик.
От який
сьогодні день —
Гарний день,
чудовий!
Я з татусем
рано встав
З-під теплої
ковдри...
2-й хлопчик (весело, з посмішкою).
Ну а потім — і
до столу!
Смачненько
поїли?
І хутенько до
телека
На дивані сіли!
1-й хлопчик.
От і ні! Хіба ж
то діло?
Взяли гирки ми
уміло,
Розім'яли м'язи
добре,
Навіть були
трішки мокрі!
Ведуча (підходить до хлопчиків).
Зараз до діток
сідайте.
Й подивіться,
скільки в нас
Різних в залі є
«прикрас»!
Ці прикраси
незвичайні!
Всі вони —
спортивні, знайте!
До зарядки —
швидше, діти,
Хочу всіх вас
запросити!
(Учасники
двох команд з дітьми, мамами, татами виконують комплекс ранкової гімнастики під
фонограму).
Ведуча.
Тож покажемо на
ділі,
Чи ми спритні,
чи умілі!
(Ведуча
представляє команду журі).
Змагання 1.
Чия команда
скоріше подолає «смугу перешкод».
1) Біг «змійкою» між кеглями.
2) Підлізання під дугу.
3) Ходьба по мотузці змінним кроком.
Пройшовши
«смугу перешкод», учасник біжить до наступного, торкається плеча, стає позаду в
колоні.
Журі відкриває
рахунок.
Ведуча.
Після цих
змагань цікавих
Дайте відповідь
свою:
Ваші татка —
дужі, сильні?
Якщо так, тоді
чому?
1-а дитина.
Це тому, що татко
мій
Футболіст був
ось такий!
(Показує
великий палець «клас»).
2-а дитина.
А мій татко,
навіть дуже
Непоганий,
хокеїст!
3-я дитина.
Полюбляє татко
мій
Механізм такий
простий:
Дружить він з
велосипедом,
Роликами і
мопедом!
Ведуча.
Подивіться: і матусі
Є швидкі та
спритні!
І вони нам у
змаганнях,
У спортивних цих,
потрібні!
Змагання 2. (Учасники команд водять м 'яч. Тата і мами —
однією рукою, дошкільники — двома. Учасник веде м 'яч до куба і повертається,
передає його наступному).
Слово надається журі
Музичний номер.
(Звучить
весела музика. Заходить робот Робік).
Робік.
Привіт, привіт
Школярикам-спортсменам!
Привіт, привіт
Матусям і
таткам!
Спішу сюди, бо
є для вас у мене
Цікава гра,
захоплююча гра!
Ведуча.
Добрий день,
Робіку!
Як раді ми тобі!
Робік.
А я дивлюсь:
усі ви — молодці!
Підтягнуті,
легкі, спортивні!
З усім ви
впораєтесь —
І це не дивно.
Дарую вам
коробочку, а в ній
Усе є необхідне
для змагання.
Одним потрібно
бути швидшим,
А іншим — і
уважним, і пильнішим.
Змагання 3.
(Атрибути:
у яскравій коробочці — частинки картинок на спортивну тему.
1-й
учасник — татко переносить частинку картини, стрибає через куби, віддає мамі і
дитині, що сидить на килимку, біжить до 2-го учасника «передає естафету». Таким чином, виграє та команда, яка
скоріше складе картинку).
Слово
журі.
Ведуча. Ця гра сподобалась діткам?
Діти.
Спасибі,
Робіку!
Вона цікава
нам!
{Ведуча
запрошує Робіка подивитись свято).
Ведуча.
Так уміло ви
стрибали
І до цілі
поспішали.
Відпочиньте!
Подивіться
Спортрекламу й
посміхніться!
Реклама
(про значення бігу).
Іде
хлопчик, зсутулився, опустивши голову.
Назустріч вибігає бабуся в окулярах, беретику, спортивному костюмі.
Бабуся.
Ой, синочку,
чого ж ти
Молодий, а
кволий?
Хлопчик
Бо болить у
мене все — і руки, і ноги.
Бабуся.
Не болять вони
у тебе,
В них —
попрацювать потреба!
(декілька
загальнорозвиваючих вправ. Хлопчик махає
рукою).
Бабуся (бадьоро співає).
Ось послухай-но
сюди.
Знаю вихід я з
біди.
Бігом вранці
щодня ти займайся,
Будеш справжній
козак, хоч куди!
(Бабуся знімає з хлопчика кофту, він
залишається у футболці, шортиках. Під музику вони біжать по колу, зупиняються).
Бабуся і
хлопчик (разом).
Щодня бігом ти
займайся,
Ще й водою
обливайся.
Збереже це від
всіх бід,
Жити будеш до
ста літ!
Ведуча.
Й в нас на
святі є бабусі,
Дуже вправні
всі вони.
Подивіться, мої
друзі,
На ось ці
варенички!
Це бабусі їх
ліпили
І гостинці
принесли,
Та бажають
школярі
Щоб їх ще й
перенесли!
Гра-змагання
«Хто швидше перенесе вареники». (З горщика в миску дерев'яною ложкою. Дві
бабусі-учас-ниці).
Слово журі.
1-а дитина.
Ще сьогодні на
змагання
Дідусі прибули.
Взяти свої
інструменти
Вони не забули.
2-а дитина.
Є тут молоток,
паяльник,
І напильник, і
гвіздки.
Дідусі у нас
спортивні,
В гру
пограють залюбки!
Гра-змагання
«Хто швидше збере інструменти». (Ведуча розкладає інструменти на килимок.
Учасники-дідусі по одному складають у коробки).
Слово надається
журі.
(Учасники
команд крокують по залу, шикуючись у дві шеренги одна напроти одної. Ведуча
роздає пам 'ятні сувеніри).
Ведуча.
От закінчились
змагання.
Показали нам
вони,
Що дітки всі
вправні, сильні,
Як татусі, як
мами!
І бабусі, й
дідусі
Спритні, бачте,
он які!
Разом з внуками
вони
Переможцями
були!
На прощання
побажаю
Вам здоров'я
цілий міх!
А із ним хай
тут лунає
Пісня і веселий
сміх!
Конституція України в моєму житті.
(Сценарій виховної години.)
Мета: Дати уявлення про основний закон
України, національні символи, ознайомити дітей з історією виникнення символів,
звичаями, традиціями, обрядами та їх використанням в житті, звернути
увагу на значення правового аспекту Основного Закону. Розуміння прав та
обов'язків громадянина України.
Обладнання: Конституція України, Прапор, Гімн, гілочка
верби, кетяги калини, вишитий рушник.
Хід
уроку:
1. Організація класу.
Добрий день вам,
любі друзі, Рада вас вітати, Щастя та добра вам Щиро побажати.
Девіз нашого
уроку:
Конституцію
вивчаю, і знаю й пам'ятаю. Конституцію буду знати, Користуватись нею й
поважати.
То ж негайно до
роботи.
2. Вивчення матеріалу уроку.
Сьогодні, діти, ми
з вами ознайомимося із Конституцією України, яка була прийнята на пיятій сесії
Верховної Ради України 28 червня 1996 року. Складається Конституція з 15
розділів, які містять у собі 159 статей. Але ми з вами поговоримо про деякі з
них, які нам найбільше близькі й зрозумілі.
То ж
гортаємо Конституцію.
Перша
стаття, з якою ми познайомимося, — це стаття 1, шо проголошує нашу Україну
суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.
День Незалежності ми відзначаємо 24
серпня.
Давайте послухаємо віршик про
Україну
Володимира Сосюри.
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ
Любіть
Україну, як сонце любіть,
Як
вітер, і трави, і воду.
В
годину щасливу і в радісну мить,
Любіть
у годину негоди!
Любіть
Україну у сні й наяву,
Вишневу
свою Україну.
Красу
її вічно живу і нову
І
мову її солов'їну.
Між
братніх народів, мов садом рясним,
Сіяє
вона над віками,
Любіть
Україну всім серцем своїм,
І
всіми своїми ділами.
Перегортаємо
сторіночку, наступна стаття 3.
У ст. 3 говориться про людину, її життя і здоров'я, честь і гідність.
Недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Познайомимося із
статтею 4.
У ст. 4 говориться, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави
набуття і припинення громадянства України визначаються законом. Народилися ми
з вами в Україні — ми українці і цим повинні пишатися. Червоні кетяги калини
Горять вогнями усіма. Без калини нема України, Без народу Вкраїни нема.
Наступна стаття 5.
У ст. 5
говориться, що Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом
влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної
влади та органи місцевого самоврядування.
У ст. 10 говориться, що державною мовою є українська
мова. Давайте послухаємо віршик про українську мову
УКРАЇНСЬКА
МОВА
Українська
мова — Давня й молода.
Світить
рідне слово,
Як
жива вода.
Звідки
воно взялось
Діло
не просте...
В
душу засівалось,
Із
душі росте.
Мово
рідна, слово рідне!
Хто
вас забуває,
Той
у грудях не серденько,
Тільки
камінь має.
(С. Воробкевич)
У статті 20 йде мова про Державні символи,
якими є: Державний прапор України, Державний Герб України.
Прапор, як символ чи засіб
сигналізації, виник ще за античних часів і поширився в Європі у добу Середньовіччя.
Найдавніші прапорні полотнища були трикутно-клинові. На зламі XIII і XIX ст. з'являються чотирикутні прапори з
клиновими полотнами. Частіше червоного кольору. Вживалися також білий,
блакитний, жовтий кольори. Синя і жовта барви найчастіше вживалися у козацькому
одязі за часів визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького (1648—1654).
Жовто-сині прапори використовували українські січові стрільці.
22 березня 1918 року Центральна Рада у
Києві ухвалила Закон про державний прапор УНР, який був жовто-блакитний. Вибір
кольорів був умотивований такими міркуваннями: символами України є чисте небо (синій
колір) та пшеничне поле (жовтий колір). Як сказав поет:
Наш стяг — пшениця у степах
Під голубим склепінням неба.
ГЕРБ
Як
свідчать історичні джерела,
східні слов'яни використовували символічні знаки ще в період
родо-племінного ладу на території
України. Ними могли
бути хрест, ромб, квадрат,
коло, пізніше зірки, квіти,
зброя, звірі, птахи тощо.
Існує близько
сорока версій про походження тризуба: тризуб, як первісне обожнювання рибальського
знаряддя, згодом, як символ влади: це уособлення трьох при-родніх стихій —
повітря, землі і води.
Як Державний герб УНР, тризуб на
синьому тлі був схвалений
12 лютого 1918 року Малою Радою в Коростені,
зображення опубліковано 1 березня в Києві та затверджено Центральною Радою
22 березня 1918 року у формі великого
герба з відповідним орнаментальним обрамуванням. Автором проектів був
В.Кричевський.
22 січня 1919 року державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі.
Хочеться зачитати ще слова:
Українська
я дитина,
Моя
мати — Україна,
Весь
народ — моя рідня,
А
тризуб — моя земля.
Українцем
я звуся
І
цим іменем горджуся,
Бо
козацький в мене рід,
Здавна
славний на весь світ.
Люблю
я свою батьківщину,
Люблю
неньку-Україну,
Рідну
земельку люблю,
Бога
за неї молю.
ГІМН
Слово гімн грецького походження (похвальна
пісня) – урочиста пісня, прийнята, як символ державної національної
єдності. Слова Національного Гімну «Ще не вмерла Україна» написав у 60-х роках
минулого століття відомий український поет, фольклорист Павло Чубинський.
Певний час приписували слова Тарасові Шевченку. Музику написав
західноукраїнський композитор Михайло Вербицький (1815-1870),
(Зачитується «Гімн України»).
Крім державної символіки, ми маємо ще
й народнопоетичні символи. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка,
бабусина вишиванка, рушник, сорочка, калина біля вікна, барвінок — все це наші
символи. Рідна хата оспівана в піснях, оповита легендами, переказами, завжди
була символом добра і надії. «Хата моя, біла хата, рідна моя сторона, пахне
любисток і м'ята, мальви цвітуть край вікна», та багато інших немеркнучих
перлин народної мудрості про отчий дім. Про рушник, як один із символів
України, згадується в
«Пісні про рушник», на
слова Андрія Малишка і муз. Платона Майбороди.
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Мабуть,
найчастіше рушник використовується у весільних обрядах. Вернутися з рушниками
— значить, засватати дівчину. Ставати на рушник — брати шлюб, одружуватися.
За давнім звичаєм, як тільки у сім'ї
підростала дівчинка, мати змалечку привчала її вишивати рушники, сорочки, хусточки.
Вишиванням займалися переважно дівчата, жінки.
Кожна місцевість відрізнялася
власним орнаментом, | технікою
вишивання, гамою фарб. Найхарактерніші кольори — червоний
і чорний, як
у Дмитра Павличка: «Червоне — то любов, а чорне — то
журба».
В українців, як і в багатьох народів
світу, є свої улюблені рослини-символи. Це — тополя, барвінок, вишня, верба,
калина.
«Без верби і калини нема України».
«В'ється, як
барвінок».
«Дівка, як верба, де посадиш, там і
прийметься».
Високий, як тополя (пряма, струнка, гнучка, самотня, як тополя в полі).
Гарна, як калина (цвіте, як калина)
У поета Юрія Рибчинського та композитора Ігоря Поклала є гарна пісня —
«Три поради»:
-
«Не рубай тополю край дороги, може, та тополя — твоя доля, твоя доля
світла, тополина, наче пісня журавлина»
-
«Не стріляй у птаха на світанні, може, то любов твоя остання».
До вашої уваги третя порада:
-
Не ламай калину коло хати, Бо вона заплаче, наче мати. І впадуть на трави
на шовкові Серця сльози колискові.
-
Не ламай калину, не ламай калину, Бо вона в житті єдина. Не ламай калину,
не ламай калину, Краще їй онуків принеси.
Тут ми бачимо художню паралель. Калина — мати
— Батьківщина.
Уривок із
стрілецької пісні «Ой у лузі червона калина».
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася,
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу
славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Не хилися,
червона калино, рости догори,
Не журися,
наша Україно, ми твої сини.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу
славну Україну, гей, гей, розвеселимо.
У ст. 27 говориться, що кожна людина має право на
життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави —
захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і
здоров'я інших людей від протиправних посягань.
У ст. 49 говориться, що кожен має право на
охорону здоров'я, на медичну допомогу, медичне страхування.
У ст. 53 говориться, що кожен має право на освіту.
Повна загальна середня освіта є обов'язоковою.
Підсумок уроку.
Ми з вами сьогодні говорили про
Конституцію України, познайомилися із символами державними та народнопоетичними.
Матеріал уроку вичерпано, мету досягнуто.
І на завершення хочеться зачитати
слова Сергія Головатого:
«Нехай же Конституція України –
головний підручник життя громадянина та правил поведінки Держави – стане
дороговказом Тобі, Твоїм батькам, усій Твоїй родині на шляху до щасливої
України – Твого рідного Дому».
ПАМיЯТЬ ПОДВИГУ
(Дитячий ранок
для учнів 3-4 класів, присвячений Дню Перемоги.)
Мета: Виховувати у дітей гордість і вдячність воїнам-визволителям за перемогу над
фашистами, розширити, уточнити їхні знання і уявлення про трагічні дні війни.
Вчитель.
Чимало свят дарує нам весна. Та
найбільш хвилююче для нас — величне свято Перемоги. Це свято не затьмариться в віках.
В цей день люди завжди нестимуть квіти на могилу Невідомого солдата. І нині через 58 років
після закінчення війни, серця сповнені
глибокою вдячністю до воїнів, які здобули Перемогу.
Учень.
У день глибокого квітучого маю До
тебе, людино, звертаюсь, волаю. Залиш на хвилину щоденні турботи, З собою
побудь у глибокій скорботі.
Згадай чоловіка, товариша, брата, Дружину, сестру чи посивілу матір. Усіх,
хто кував перемогу й загинув За тебе, за мене, за всю Батьківщину.
Хто фронтом звитяги йшов поруч з тобою, Боровся з фашизмом і гинув у бою. Хто
месником смілим тоді партизанив І ворога нищив героєм незнаним. Згадай 'їх
усіх, замордованих, вбитих, І гідно живи їх життям недожитим.
Пісня «Священная воша».
Учень.
Вставай,
країно зоряна,
У
ярості святій.
Вставай
ніким не скорена,
З
фашистами на бій. Хай гине сила темная,
Із
тьми не вирина.
Іде
війна священная,
Народна
йде війна!
Ведуча.
З цими словами, які звучали як набат,
люди йшли в бій, і зараз, коли ми їх слухаємо, наші серця наповнюються болем і
глибоким трагізмом, але разом з тим вони владно вимагають вслухатись в гуркіт
бою, вдивитися в сяйво подвигу.
Учень.
Страшенною і кривавою була
та війна —
найжор-стокішою з війн в усій історії людства. Втягнувши у свій кривавий
вир майже всі народи світу, вона принесла на нашу землю страшні руїни, знищила
неоціненні скарби, які людство нагромадило впродовж тисячоліть.
І серце затискається в солдата: Сплюндрована, розтоптана, розп'ята
Лежить у темряві його земля — і звідтіля Все чуються йому тужливі крики: -
Прийдіть, пометіться за криваві ріки, за рани!
Ведучий.
Протягом
майже чотирьох років продовжувалась неослабна битва з ворогом. Шлях до
перемоги був довгим і важким. Битва за Москву, Сталінград, на берегах Дніпра,
оборона Одеси і Севастополя. В цих жорстоких кровопролитних боях наші солдати
проявляли безприкладні зразки мужності й героїзму, що згодом і забезпечило
перемогу над ворогом.
Фашистських атак ми
немало відбили І ще доведеться відбити немало, — Та де ми, гвардійці, в бою
відступали? Згадайте про бій за Москву на узліссі І як там стояли на смерть
двадцять вісім, За ними Москва, а за нами — Дніпро, Поля України і наше добро.
Не можна, солдати, й на крок відступати, Так будемо, браття, до скону стояти!
Ведучий.
І сьогодні ми
знову переживаємо біль, згадуємо звитяжний подвиг героїв, які в облозі,
задихаючись від ран, від спраги, нестачі снарядів, відповідали на всі
ультиматуми ворогів командою: «Вогонь!»
І
ми зрозуміли: не десь і не хтось,
А
тут ось на смерть ми станем.
Станемо
тут! Хоч би й довелось
Бачити
світ востаннє.
-
Залі на себе? — ... Горять бинти.
Граната
остання рветься...
Умерти?
Не вмерти — перемогти!
Струмує
із серця в серце.
Лунає «Пісня про Дніпро».
Ведучий.
Неспокійна
пам'ять воскрешає перед нами епізоди битв тих років. Бій за Дніпро для багатьох
воїнів, які брали в ньому участь, задивився останньою вершиною — символом
солдатського подвигу, честі й доблесті.
Тут
бій колись лунав за берег правий,
Стогнав
метал, Дніпро до дна кипів,
Тут
батальйони йшли на переправу
Крізь
дикі хащі вогняних стовпів.
І
досі тут живе відлуння бою,
Земля
громами виповнена вщерть,
Тут
сто смертей гуло над головою
Тих,
хто прийняв свою єдину смерть.
Ведучий.
Ця війна була особливою. І називалась вона Великою
Вітчизняною, бо вся країна від малого до великого піднялась на боротьбу з
ворогом. Свою частку в перемогу внесли і діти. В роки війни тисячі їх боролись
на фронті, в діючій армії, підпіллі, партизанських загонах.
Учень.
За
Батьківщину у боях вмирали
Однаково
дорослі і малі...
За
довгі роки ми не розшукали
Усіх
могил солдатських на землі.
Там
сплять твої ровесники — орлята:
Тепер
уже були б із них орли!
Схилися
ж над могилами солдатів,
Що
у боях за тебе полягли.
Пісня «Степом, степом».
Ведучий.
Матері першими відчули на собі вітри
війни. Вони віддавали їй своїх синів, ріки материнських сліз і безкрайнє море
чекання.
Матінко рідна, матусю ласкава!
В горі пекучому, в лютій журбі
Бродиш ти десь по дорогах кривавих,
Ждеш, виглядаєш розради собі.
Змучилось серце моє за тобою,
Вітром би мчав над горбами доріг,
Соколом знявся б над Россю рікою,
Голубом сів би на рідний поріг.
Мамо-лебедонько! Щирого слова
Знаю
дойде аж до тебе луна.
Слухай
же, матінко, скоро вже знову
Рястом
розквітне на серці весна.
Ми
пронесем через ріки і гори
Помсти
святої вогненну грозу.
Чорною
кров'ю оплатить нам ворог
Кожну
твою материнську сльозу.
Вчитель.
Давно зрівнялися з землею траншеї,
заросли травою окопи. На полум'яних дорогах залишились незліченні могили.
Скільки років минуло, а й сьогодні вочах ветеранів вогніють шляхи Великої
Вітчизняної війни. Вони пам'ятають страшні картини боїв, які точилися там, де
нині колосяться ниви, буяють квіти, дзвенить пташиний спів.
Та час невблаганний. Усе більше йде з
життя сивочолих ветеранів, обпалених вогнем війни. Тим з більшою вдячністю,
любов'ю й піклуванням ми повинні ставитися до них, карбуючи в пам'яті кожне їх
слово. (Слово надається учаснику Великої Вітчизняної війни). Скільки б
років не відходило у вічність, але людська пам'ять буде берегти в своїх
глибинах те, що змушує серце не лише озватись радістю, а й здригнутися від
невимовного болю співчуття до тих, чиє життя було коротке, обірване чи
осиротіло. І тоді озиватимуться в пам'яті відлуння партизанських боїв, слова
мужності й доблесті, а з ними — плачі катованих дітей, матерів. Народна біда
ніколи не забудеться, застерігає, навчає бути пильними, чесними перед героями
днів минулих.
Ми
думаєм про вас,
Хто
не вернувся з битви.
Ми
пам'таєм вас і через гони літ.
Ми будемо за вас свій отчий край
любити
-
І на землі своїй лишати добрий слід.
Українська державна символіка
Мета: Ознайомити учнів із національними символами
України — прапорами, гербами; сприяти формуванню національної свідомості
школярів, вихованню почуття патріотизму.
Хід журналу:
Звучить пісня «Козацький марш».
Вступне слово вчителя.
- Сьогоднішня наша зустріч пройде у
формі усного журналу. Девізом його є слова генія українського народу Т.Г.
Шевченка — «Заповіт» (читається уривок).
Останнім часом погляди мільйонів людей
спрямовані до своєї історії, культури. Ми обличчям повертаємось до замучених
криниць своєї духовності. Такою царицею нашої історії є символіка — державна,
національна, народна.
Усний
журнал має чотири сторінки:
перша сторінка — «Герб»,
друга —
«Національні прапори України»,
третя —
«Гімн України»,
четверта — «Народнопоетичні символи України».
Герб
Як свідчать
історичні джерела, східні слов'яни використовували символічні знаки ще в
період родоплемінного ладу на території України. Ними могли бути хрест,
квадрат, ромб, коло, пізніше - - зірки, квіти, зброя, звірі, птахи.
За Київської Русі тризуб стає
висококнязівським знаком. Його зображення відоме з печатки Святослава Ігоровича,
де чітко вирізняється князівський знак. Тризуб відомий нам сьогодні як знак
Рюриковичів. Вперше його так назвав відомий російський історик Карамзін.
Тризуб можна зустріти на цеглі
Десятинської церкви, на плитах Успенської церкви у Володимирі-Волинсько-му.
Його зображення знайдено на гербі французької королеви Анни (дочки Ярослава
Мудрого).
Державний герб – офіційна емблема
держави. Цікаві міркування з приводу пояснення значення тризуба висловив
Грушевський. З різних пояснень я вважаю найбільш вірним те, що є вершок булави,
чи «навчальницької пам'яті». Великий князь київський Володимир Мономах перейняв
собі знак тризуба Володимира Свя-тославовича.
Як державний герб тризуб на синьому
тлі був схвалений 12.02.1919 р., а 22 січня 1919 р. у Києві було проголошено
державним гербом золотий тризуб на синьому тлі.
Символіку із зображенням тризуба в
20—40 рр. XX століття використовували
різні політичні, релігійні угруповання Західної України.
Національні прапори України
Прапор як символ виник і поширився в
Європі в добу середньовіччя. Найдавніші прапорні полотнища були
Трикутно-клинові. Найуживанішим кольором був червоний. Прапор Руської землі
був переважно червоним із золотим тризубом-двозубом. Великого розквіту набуло
українське прапорництво в героїчну козацько-гетьманську добу. Йшло збагачення
форм полотнищ, колірної гами, посилення національних прикмет у формі й змісті,
створення системи військово-полкових, сотенних стягів. Тоді ж з'являється
новий прапорний колір — «малиновий», який став основним у запорізьких козаків.
Блакитні (сині) полотнища із золотими чи жовтими хрестами чи іншими
знаками поширюються у XVII —XVIII ст. Поєднання їх знаходимо в полкових знаменах Київського, Чернігівського
полків. Із занепадом гетьманщини, поділом українських земель зникають територіальні
та інші прапори.
22 березня 1918р. Центральна Рада в Києві
ухвалила Закон про державний прапор УНР, який був жовто-блакитним. Вибір
кольорів був умотивований такими міркуваннями: символами України є чисте небо (синій
колір) та пшеничне поле (жовтий колір).
Як сказав поет:
Наш стяг — пшениця у степах
Під голубим склепінням неба.
Гімн України
Слово «гімн» грецького походження (похвальна
пісня), урочиста пісня. Слова написав відомий український поет П.
Чубинський, музику написав М.
Вербицький.
Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, братам молодіє, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженька, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Думу, тіло ми положим за нашу свободу.
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від сину до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море не всміхнеться, дід Дніпро зрадіє.
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Приспів.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Що ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відіб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
За національні гімни вважали також
«Заповіт» Т. Шевченка, «Вічного революціонера» І. Франка.
Народнопоетичні символи України
Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишиванка,
рушник, сорочка, калина біля вікна, барвінок — все це наші символи. Рідна хата!
Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами
слова, завжди буде символом добра і надії. Людина не має права бути
безбатченком, завжди повинна пам'ятати батьківську хату, з якої вона пішла у велике
життя. У композитора О. Морозова є задушевна пісня на слова А. Демиденка —
«Душі криниця».
Звучить пісня «Душі криниця».
Рушник — один із символів України (звучить
«Пісня про рушник»). Рушник на стіні. Хліб-сіль на рушнику. Рушник з
давніх-давен символізував мир, злагоду та здоров'я в сім'ї. Все наше життя
проходить поруч із рушником.
(Розповідь про рушник, калину).
У поета Ю.
Рибчинського та композитора І. Поклада є пісня «Три поради»:
«Не рубай тополю край дороги, може та тополя — твоя доля, твоя доля світла,
тополина, наче пісня журавлина».
«Не стріляй у птаха на світанні, може то любов твоя остання».
І
третя порада:
«Не ламай калину коло хати,
Бо
вона заплаче, наче мати».
КВІТИ – КРАСА ЖИТТЯ.
МЕТА. Познайомити
учнів з різноманітністю кімнатних рослин, походженням, цілющими властивостями,
показати значення кімнатних рослин в житті людини, розвивати пізнавальну
активність учнів.
Обладнання: живі об’єкти – кімнатні рослини. Кольорові
листівки «Кімнатні рослини », картинки з квітами.
Хід заняття
I. Вступна частина
Неповторне диво – квіти! Вони цвітуть для щастя,
для радості й добра. Приносять у світ красу і ніжність. Створюють святковий
настрій, заспокоюють нервову систему, відволікають від важливих думок.
Сьогодні нашими гостями є кімнатні рослини, які
прикрашають наші кімнати в будь – яку пору року.
Походження кімнатних рослин різноманітне.
Батьківщина одних – вологі тропічні ліси, інших – спекотні безводні пустелі.
Щоб ці зелені мандрівники добре почувалися у нас,
необхідно створити їм такі ж умови освітлення, забезпечення водою, склад
ґрунту, в яких жили їх предки.
-
Як же
дізнатися про батьківщину кімнатних квітів? Треба уважно подивитися на будову
стебла чи листя рослин, їх колір.
II. Основна частина
Повідомлення учнів.
До першої групи належать рослини вологих тропічних
лісів. Зона вологих тропічних лісів характеризується великою кількістю опадів,
високою вологістю повітря, ґрунту, високою річною температурою. Звідси і характерна
будова цих рослин: у них великі листки, бо вони не економлять воду, а
випаровують її досхочу. З тропічних широт континентів Землі в різний час
примандрували для нас традесканція, бегонії, глоксинія, колеус, фікс,
зігокактус. (Показ квітів).
1.Бегонія відчуває вихід зелених променів високої
енергетичності сили, які негативно впливають на рослин, тварин, людей.
Численний рід бегоній об’єднує майже 500 видів, більшість з яких походить з
тропічних лісів Америки, Африки. Свою назву бегонія отримала на честь любителя
і збирача квітів губернатора острова Гаїті Бегона, яки жив у ХVІІ ст. Більшість бегоній рясно цвітуть потягом
всього літа, а за гарного догляду – восени і взимку.
2. 
Зигокактус (ракова шийка) з родини кактусових. Батьківщина –
вологі тропічні ліси Бразилії. В середині грудня на кінцях пагонів з’являються
численні бутони, а потім яскраво – червоні квітки. Цвіте рослина до кінця січня.
Рослина не переносить
яскравого сонця, засухи та низьких температур, не любить, щоб її переставляли з
місця на місце. Від цього опадають її квіткові бутони.
До другої групи кімнатних рослин належать рослини субтропіків:
аспарагус, пелагонії, плющі, хлорофітум.
Пеларгонія Герань (калачик) – батьківщина Південна Африка.
Невибагливий напівкущ з сильним специфічним запахом.
Широко розповсюджена квітуча рослина. Це квітка наших бабусь, бо її здавна вони
вирощували на підвіконні й називали геранню або калачиком. В Україні ростуть
майже 80 родичок пеларгонії – гераней – на луках, в лісах, на полях, а наша
прикрашає підвіконня класу. Ставити пеларгонію треба на південному вікні. Люди
вважали її кімнатним оберегом від хвороб, різних негараздів, впливу недобрих
людей.
3.Хлорофітум – з родини лілейних.Батьківщина Південна
Африка. Особливість цієї рослини в тому, що вона накопичує воду для вживання у
потовщених коренях.
До третьої групи за походженням належать рослини
пустель – алое (столітник), кактуси.
Клімат пустель і напівпустель характеризується
засухою, малими опадами, інтенсивним сонячним світлом, денною спекою і нічними холодами.
Ці бідні створіння в деяких областях Південної Африки , Мексики, Чилі можуть
роками не отримувати вологи. Тому листочки видозмінились у колючки з малою
поверхнею випаровування, а товсте стебло – це сховище води.
Алое – Столітник з родини лілейних. Батьківщина –
пустеля Кару в Південній Африці. У пустелі дощів не буває протягом кількох
місяців, тому алое запасає воду у своєму листі. Із соку рослин виготовляють
різні ліки для лікування легень, кишечника, захворювань очей, закапують ніс при
нежиті.
В Єгипті і сьогодні вішають
алое над дверима, щоб не пустити
збудників захворювань до житла.
4. Зелені їжачки – це кактуси
Щедра на вигадки природа не
забула про безводні степи та пустелі Америки – подарувала їм кактус. Кактус
навіть зображено на державному гербі Мексики.
Вигляд кактусових заростей завжди вражає. Вони ростуть групами й поодинці,
бувають подібні до збільшених у тисячу разів і поставлених сторч огірків.
Місцеве населення Америки
здавна заготовляє стебла деяких різновидів кактусів.
Вигляд кактусових заростей
завжди вражає. Вони ростуть групами й поодинці, бувають подібні до збільшених у
тисячу разів і поставлених сторч огірків.
Місцеве населення Америки
здавна заготовляє стебла деяких різновидів кактусів із гастрономічними цілями:
варить компот, робить салати, різні напої, використовує в народній медицині.
Кактуси полюбляють
пересадку. Навіть, якщо не міняти їм грунт, а просто перетрусити коріння і
пересадити у ту ж саму землю, рослина почуває себе набагато краще.
Пересаджувати рослини можна,
коли вони почали йти у ріст, позеленіли у них верхівки. Сплячого кактуса чіпати
не можна, бо він перехворіє,або може і загинути.
Розповідь вчителя.
Кімнатні рослини ми заводимо для краси й затишку,
мало замислюючись над тим, що вони здатні приносити цілком конкретну користь.
Пахучі речовини в листочках герані підвищують працездатність людини,
нормалізують сон, заспокоюють нервову систему. Хлорофітум треба розвішувати на
кухні, бо вони добре зволожують сухе повітря, де часто горить вогонь. Кактус
поглинає радіаційне випромінювання від телевізора, комп'ютера. І чим довші
колючки в рослини, тим краще.
Всі рослини полюбляють мелодійну музику, а
сенполія – особливо басові ноти, вона краще росте, дає гарні квіти.
Декламування вірша групою учнів.
Пісня квітів
Виростаєм на віконці,
Зацвітаємо на сонці,
Від водиці зеленієм,
Ми екологам радієм.
Ви нас, діти, доглядайте
І водою поливайте,
Щоб могли ми воду пити,
Треба землю розпушити.
Екологи любі! Час не гайте,
Наше листя протирайте.
В класвашім для нас, квітів,
Найщиріші друзі – діти.
Найщиріші друзі – діти.
ДОГЛЯД ЗА
КІМНАТНИМИ РОСЛИНАМИ.
Надворі мороз, а в кімнаті тепло, затишно. У час,
коли в природі рослини перебувають у спокої, нас особливо радують кімнатні
квіти. Світлою зеленню милують око традесканції. Яскравими квітками вкрився
епіфіліум. Вражають нас химерною формою стебел колючі
кактуси.
Щоб квіти мали гарний вигляд, їх треба уважно і
дбайливо доглядати.
Рослинам дуже потрібна вода. Вона повинна бути і в
грунті, і в повітрі. Для цього ми поливаємо і оприскуємо рослини. Узимку їх
треба поливати рідше, ніж улітку, бо в цей час вони ростуть повільніше. Поливати
треба так, щоб уся земля в горщику була вологою.У сухих і теплих кімнатах з
центральним опаленням рослини потрібно оприскувати частіше. Кімнатні рослини з
гладеньким листям слід регулярно мити. Пил, якщо його не змивати,
перешкоджає проникненню в листя світла й
повітря.Поверхня грунту в горщику поступово ущільнюється і тоді до коренів
погано надходить повітря. Час від часу обережно розпушуйте паличкою верхній шар
грунту в горщику.Навесні кімнатні рослини пересаджують в нову землю, а якщо
їхнє коріння дуже розрослося, то й у більший горщик. Рослини слід тримати на
підвіконні або поблизу вікна, щоб їм було достатньо світла.
ПАМ'ЯТКА З ДОГЛЯДУ ЗА РОСЛИНАМИ
1.
Поливати
квіти потрібно водою кімнатної температури.
2.
Влітку
поливати ввечері кожного дня, а взимку – вранці й рідше.
3.
Паличкою
потрібно розпушувати землю, щоб до коріння поступало повітря. Розпушують грунт
не глибше, як на 1 – 1,5 см. і тільки біля стінок горщика щоб не пошкодити
коріння. Розпушування треба робити загостреною паличкою.
4.
Пил з
великих листків потрібно витирати вологою ганчіркою, дрібні рослинки краще
бризкати з пульверизатора.
5.
Регулярно
зламувати сухі гілки та листочки.
6.
З
рослинами потрібно ласкаво розмовляти, хвалити їх.
7.
Високі
рослини не повинні закривати нижчих, бо їм не поступатиме світло.
Квіти – це
душа землі. Вона дарує їх нам, щоб і наші душі були такими ж чистими та
тендітними, як пелюстки кімнатних квітів.
Давайте ж
цінувати й берегти кімнатні рослини, доглядати і примножувати їх.
Немає коментарів:
Дописати коментар